Подібний підхід дозволяє розпалити творчий потенціал читача, дати йому можливості думати поза стереотипними рамками вирішення проблемних питань і можливості знаходити їх вирішення на алегоричному, інтуїтивному рівні, а накопичений досвід – перенести на власну, вже цілком реальну, діяльність.
Іще один важливий фактор, пов'язаний з використанням метафоричної форми казки, полягає у тому, що необхідність вирішення поставлених задач обумовлюється сюжетом казки, а не реальними проблемами людини, які існують у даний момент і «поглинають» усю її увагу, немов чорна діра.
Крім того, казка може акцентувати увагу читача на тих або інших важливих і «прихованих» моментах. Наприклад, у одній казці-легенді Чингісхан прогнав купця, який намагався продати йому товар, але купця, що підніс йому подарунки – обдарував за щедрість. Товар – це лише просто товар. А подарунок – символ щирості, доброзичливості і дружби.
Мені здається, що саме казки зачіпають наші найглибші і найсокровенніші почуття.
У цьому ракурсі, казки виділяються у окрему форму мистецтва: адже мета мистецтва – створити справжній зв'язок із глядачами.
Тут ми знову можемо провести аналогії з підприємництвом. Я вважаю, що у сучасному світі поняття підприємництва все більше і більше пов'язується із творчістю. І так само, як у мистецтві, часто неможливо відрізнити між собою поняття «Хто це робить» від того «Що він робить».
Не можна порівнювати між собою реалізм і кубізм, можна лише обирати для себе щось одне. Але на відміну від мистецтва, де художник пише пензлями і фарбами, письменник створює магію слів і образів, а музикант надихається акордами і звуками, у підприємця своя «палітра» - весь діапазон того, як споживачі сприймають його продукти і послуги.
У цьому і полягає сутність та ключова ідея бізнес-інтелекту – знаходити для своїх сьогоднішніх і майбутніх споживачів нові цінності і новий зміст.
Моя казка – не виключення, адже у ній я намагався відшукати новий зміст і цінності для своїх читачів.