Бізнес-казка

з іскринкою мудрості

Вода, вода, кругом вода, а пити – що?..

Фрагмент із поеми
«Історія про Старого Мореплавця»
Самуеля Кольріджа

Уявіть собі, мій Вельмишановний Читачу, величезний акваріум, у якому живе собі та й клопоту не має симпатична у всіх відношеннях золота рибка на ім'я Гошіо.

Знаходячись всередині цього величезного диво-акваріуму, вона може самостійно визначатися зі спрямованістю, швидкістю і глибиною руху. В цьому сенсі ми можемо вважати нашу рибку повністю самостійною – вона вирішує: яку температуру та рівень кисню підтримувати в акваріумі, чим пригощатися на обід, хто друг, а хто ворог, яке жабуриння і травичку висаджувати тощо.

Знаходячись всередині акваріуму, у нашої золотої рибки все під контролем (принаймні вона так вважає):
- температура
-їжа
- рівень кисню
- поведінка інших риб в акваріумі

У житті у Гошіо є тільки одна «незначна» проблема.

ІСНУЄ ТІЛЬКИ ОДНА "НЕВЕЛИКА"

Виявляється,що акваріум, у якому вона живе і крізь який рухається, має власний рух – такий, якого наша рибка практично не усвідомлює і не розуміє.

І нічому дивуватися: адже не дивлячись на те, що ви читаєте чи-то казку, чи-то байку, нечуваний акваріум казкової Гошіо знаходиться у дуже реальному, далеко не казковому світі. Ні, друзі мої, її акваріум знаходиться на абсолютно конкретному меридіані М на досить вишуканій паралелі Р в країні під назвою N на планеті Земля, третій планеті Сонячної системи галактики із цікавою назвою «Зоряний шлях».

Наша планета обертається навколо Сонця та власної осі, і все на Землі обертається та кружляє разом із нею (намагаючись не обертатися). Сюди, звісно, входить і наш акваріум (точніше Гошіо). Це обертання викликає ті природні явища, які люди спостерігають щоденно: наприклад, естафету світанку і заходу сонця, припливи і відпливи, місячну сонату ночі і дня, а також безперервний аркан усіх пір року. А для самої рибки – це просто «схід сонця» і «захід сонця» - справді, до чого тут обертання планети?

І навіть коли ви, Мій Найшановніший Читачу, читаєте ці рядки, саме в цю мить, ви безперервно рухаєтеся завдяки руху нашої планети.

Наша Гошіо майже не звертає уваги на те, що відбувається в «іншому світі» - ззовні свого акваріума; вона повністю занурена (у всіх сенсах) в те, що відбувається всередині нього, а там, всередині, насправді відбувається багато чого; і дозвольте мені запевнити вас, її акваріумний світ справді дуже насичений подіями. Золота рибка не знаходить резонності ідеї, що світ навколо акваріума також гідний її пильної уваги. Світогляд, якого непохитно дотримується Гошіо, часто виявляється небезпечним для її магічної чарівності, адже оточення за акваріумом значною мірою може вплинути на її долю.

Для ілюстрації, скажімо: якщо зовні несподівано стано дуже холодно, то тепла вода в ауваріумі швидко вистигне і замерзне разом із самою золотою Рибкою. Зауважте, це станеться навіть якщо сама рибка нічогісінько не знає про зовнішню температуру.

Щоб було зрозуміліше, під «оточенням» я маю на увазі світ з зовні знайомого рибці акваріуму, світ «Зааквар'я», а не саму «Акварію» (світ всередині).

Ви можете поставити абсолютно справедливе питання, Шановний Читачу: як так сталося, що Гошіо одночасно опинилась «всередині ніде і всередині скрізь», у цьому безмежному королівстві Посейдона? Можливо, із теплого домашнього затишку її викрав якийсь буревій або торнадо.

Гаразд... Не знаючи зовнішнього світу, наша золота рибка також нічого не знає про рух самого акваріума в якомусь «іншому» просторі – ну, можливо, тільки підсвідомо здогадується про те, що «там щось є». Але тим не менше цей власний рух акваріума, часто непередбачуваний і віроломний, створює великі і дрібні неприємності нашим золотим рибкам.

Скажімо, одного разу Гошіо-золоторибка вирішила насолодитися життям, трохи відпочити від важливих справ і на якийсь тиждень помандрувати у теплі південні води. Сказано – зроблено, і вона попливла на південь зі швидкістю… ну, скажімо, 10 км/год. От біда! Адже у той самий час, без відома і без навіть без дозволу Гошіо, сам акваріум починає рухатися прямо на північ, зі швидкістю 100 км/год, рухомий силою, про яку наша мандрівниця навіть не підозрює.

Можливо, вона була там завжди – адже Гошіо і справді надчарівна і вельми золота рибка. Тому давайте просто погодимося, що поки що це явище не вивчене і не розгадане, - і продовжимо нашу розповідь.

Пливе собі Гошіо на південь, керуючись напрямком, вказаним йому полярною зіркою, назустріч теплим і ласкавим південним водам, в очікуванні зустріти одну лише дивовижну красу і спокій, та навколо неї тільки одні буремні урагани, сильні вітри і зливи. Так в боротьбі рибки зі стихією минає ціла вічність… Вона ніяк не може досягти своєї бажаної мети – заслужено насолодитися теплом, спокоєм і затишком південних морів.

За цією аналогією акваріум – це бізнес, всередині якого наш Підприємець (золота рибка) живе і працює. Це природнє середовище існування і «природні» обмеження для сфери його плавання, які він добре засвоїв ще від початку своєї кар'єри.

Перефразуючи рядки вірша Самуеля Кольріджа: «Вода, вода, кругом вода, і думки ні сліда…».
Кругом вода… Навіщо вам було пізнавати іще що-небудь, окрім води? Але це лише до тієї миті, доки одного разу чайка не підлетить до морської гладі і не витягне золоту рибку з-під хвиль.
І за дві секунди у Гошіо виникає геніальне і одночасно жахливе прозріння, що вода – не єдине, що існує у світі.

О, як же шкода… Чи можете ви уявити собі здивування нашої діловитої і самостійної рибки?

Якщо Ви одна із таких рибок, то Ви все життя живете у воді. Все, що Ви знаєте і коли-небудь бачили, чим дихали - це вода. З того самого моменту, як Ви народились, кругом була тільки одна вода. Все, про що коли-небудь говорили ваші батьки-рибки – це вода (зате на бездоганній акваріанській говірці, схожій на акварійську, але не зовсім). Ваші дядьки і тітки, брати і сестри, живуть і достеменно будуть жити довго і щасливо у воді. Ні разу, анітрохи Ви не сумніваєтеся, живете ви у воді або ні.

Подумайте про це:
Якщо Ви всю свою кар'єру пропрацювали на виробництві, виробництво – це Ваша «вода». Все, що Ви знаєте, - це виробництво. На виробництві працював ваш батько, а також батько вашого батька. Ви вивчали виробництво на університетській лаві. Ваше перше стажування було на виробничому підприємстві. І протягом тридцяти років усе, що ви робили і знали, - це конвеєр і виробництво.Отже, ви припускаєте, що все, що існує навколо, - виробництво.

У нашої золотої рибки настільки слабке «єднання» із зовнішнім світом, що вона практично нічого про нього не знає. Її автономний і незалежний стан – як вона думає – від «Зааквар'я» (оточення), виглядає не так вже й безрадісно. А ідея, що акваріум може мати власний рух, завжди була надто неможливою і містичною для практичного розуму Гошіо.

Гошіо-золоторибка точно знає, що всередині свого акваріума вона справжнісінька королева і вона може робити абсолютно усе, що їй заманеться (майже). І сперечатися тут із Гошіо зовсім «негоШЕ». Однак ідея в тому, що «далеко», за стінами її рідного акваріума, - існує дещо іще, - приходила у її голову лише раз, два (максимум три!), та й то у вигляді невиразних, примарних міражів.

Джек Уелч, легендарний директор компанії General Electric казав: «Якщо зміни зовні відбуваються швидше, ніж всередині, то наближається кінець».

А потім вона мертва

Так і живе собі наша маленька Гошіо. В один день течія в акваріумі тиха і спокійна, ніби велике дзеркало, рівне і прозоре. Наступного дня все несподівано різко змінюється. Налітає поривчастий вітер, і вода стає каламутно-зеленою, іноді – темно-синьою, а часом і зовсім перетворюється на якусь «безодню» вражаюче чорного кольору. Не видно більше ні риб, ні мушлів, ні піску: тільки шалені і несамовиті хвилі, що руйнують усе на своєму шляху.

Час від часу життя в акваріумі здається нашій Гошіо дуже важким. І що їй залишається робити у такому випадку? Що ж, їй залишається тільки вірити в те, що усе на найкраще в цьому «кращому зі світів».

І ось Гошіо згадує свої уроки французької мови і думає сама до себе, «C'est la vie» («таке вже життя»). І, дійсно, адже їй здається, що насправді «таким чином влаштований світ» і сама Природа диктує правила, за якими усе, що трапляється – то трапляється.
А ще – усі ці страдницькі хвилі сумнівів, страху за майбутнє, смуток «за безцільно прожиті роки» і нескінченне пережовування своїх колишніх заслуг…

Майже постійно в голові у нашої золотої рибки виникає підозра, що між нею і глибоким синім морем безперечно стоїть якесь дияволеня - перешкоджаючи, заклинаючи і заважаючи.

Саме в цьому і полягає головна проблема золотої рибки – адже вона не знає майже нічого про зміни зовні і не здатна спостерігати і усвідомлювати їх… поки що.

Колись я теж був якраз такою золотою рибкою… А потім я з'ясував, що мій акваріум, як виявилося, рухається без мого відома і згоди… і мене все більше і більше стало цікавити питання: «Хто?» (а також «Навіщо?» «Як?» і «Куди?») переміщає наші акваріуми із симпатичними у багатьох відношеннях золотими рибками (Підприємцями) всередині.

Я боюсь, що нашій чарівній рибці це не допоможе – окрім вельми мужніх зусиль, їй необхідно ще й докласти їх у потрібному напрямку, тобто правильним чином. Наприклад, якби Гошіо знала, що її «корабель» насправді рухається на північ, а не на південь, то вона могла би, для прикладу, попрацювати над утепленням акваріуму і купити собі шубу (вельми вишукану) замість нещодавно придбаного модного пляжного одягу – у крижаній воді модні купальні костюми не надто зігрівають...

І ось нарешті невідома течія заносить акваріум на Північний полюс (цілком вірогідно, що Гошіо оминула кігті чайки – адже вона і дійсно вельми чарівна). Наша золота рибка наполегливо і непохитно прагне досягти теплих хвиль, і перш ніж назавжди замерзнути у крижаній воді, тремтячи від холоду Арктики, поворушивши золоториб'ячими мізками, вона «розсудливо» приходить до висновку, що потрібно просто збільшити швидкість руху на південь з 10км/год до 11 км/год, або навіть до 12 км/год. З точки зору практичної Гошіо, це ж цілком логічно – потрібно лише докласти додаткові зусилля, для того щоб вирішити задачу і отримати результат, чи не так?

Цікаво, що кожного разу, коли у морі шторм, наша Гошіо щиро дивується тому, що з нею відбувається і чому доля надсилає їй усі ці акваріумні злигодні.

Щоразу, коли знайомі мені Підприємці зіштовхувалися з новим «буревієм на морі» у вигляді втрат частин ринку, падіння продажів, зростання конкуренції, низької залученості співробітників тощо, вони пропонували своє рішення «з середини акваріуму» і зовсім не усвідомлювали той факт, що уваги і розуміння потребують не лише (і не стільки) рідні води акваріума, але і те, що знаходиться зовні знайомих течій – нічим не обмежені землі і ринковий простір.

От і приречена вона назавжди залишитися у цьому стані: у невідомій течії… і, нажаль, рано чи пізно назавжди замерзнути у цих колючих, ворожих водах під збентежені погляди моржів, білих ведмедів і полярних русалок, що запитують: «Так чого тобі, Рибко?» Так що ж думаєте про це Ви, мій Шановний Читачу?